Жемна ягода

Жемна ягода
Наукова класификация
Царство	Plantae
Дивизия	Magnoliophyta
Класа	Magnoliopsida
Ряд	Rosales
Фамелия	Rosaceae
Подфамелия	Rosoideae
Племе	Potentilleae
Род	Fragaria
Файта	F. × ananassa
Биномне мено
Биномне мено	Fragaria × ananassa L (Weston) Duchesne ex Rozier (pro sp.)[1]

Жемна ягода (лат. Fragaria × ananassa)^[1]то файта лїсцастей рошлїни з роду истого мена з фамилиї ружох (Rosaceae). Жемна ягода гибридна файта найпознатша по своїм плоду хтори широко розпространєти. Хаснує ше за продукцию рижних дезертох, як цо колачи, сладоляди, питки и чоколади. Найскорей настала з крижаньом файтох вирджинийска жемна ягода (Fragaria virginiana) и чилеанска жемна ягода (Fragaria chiloensis).

Жемну ягоду ше перше садзело у Бретанї у Французкей 1750-их рокох прейґ крижаня вирджинийскей жемней ягоди Fragaria virginiana) з восточней Сиверней Америки и чилеанскей жемней ягоди (Fragaria chiloensis), хтору з Чилеа принєсол Амеде-Франсоа Фрезє 1714. року.^[2] Сорти жемней ягоди (Fragaria × ananassa) заменєли, у комерциялней продукциї, лєсово ягоду (Fragaria vesca), хтора була перша файта ягоди цо култивована на початку 17. вику.^[3]

Жемна ягода, з ботанїчней точки патреня бобка. Технїчно, то аґреґатни додатни плод, цо значи же месова часц нє виведзена з ваєчнїку рошлїни, алє зоз судзинки хтора трима ваєчнїки.^[4] Кажде привидне нашенько (ахения) на вонкашнїм боку плоду у ствари єден з ваєчнїкох квитку, з нашеньком у нїм.

Нутриєнти

Сирови жемни ягоди маю 91% води, 8% угльово гидрати, 1% протеїни и барз мало масци. Референтне количество жемних ягодох (100 ґрами) дава 33 килокалориї, богате є жридло витамину Ц (71% дньовей вредносци, ДВ), добре жридло манґану (18% ДВ) и обезпечує даскельо други витамини и минерали у костираню у малих количествох. Жемни ягоди маю скромне количество есенциялних незасицених масних квашнїнох у олєю ахенийох (нашеня).

Фитохемикалиї

Жемни ягоди маю димерни елаґитанин аґримонин хтори изомер санґуїну Х-6. Други присутни полифеноли уключую флавоноиди, як цо антоциянини, флаваноли, флавоноли и фенолни квашнїни, як гидроксибензойова квашнїна и гидроксициметна квашнїна. У жемних ягодох єст фисетину и вони маю векши уровень того флавоноїду од другей овоци. Гоч ахениї творя лєм коло 1% цалей швижей чежини жемней ягоди, вони доприноша зоз 11% шицкого полифенолу у цалим плоду; ахенийски фитохемикалиї уключую елаґинску квашнїну, ґликозиди елаґинскей квашнїни и елаґитанини.

Фарба

Пеларґонидин-3-ґлукозид главни антоциянин у жемних ягодох, а циянидин-3-ґлукозид ше находзи у менших пропорцийох. Гоч ше трима же ґлукоза найчастейша замена цукру у антоциянинох жемней ягоди, кон'юґати рутинози, арабинози и рамнози пренайдзени у даєдних сортох жемней ягоди.

Смак и пах

Фуранеол важна компонента паху жемних ягодох.

Понеже смак и арома жемней ягоди характеристики хтори ше можу пачиц трошительом, мож их хасновац у рижних продуктох, уключуюци поживу, напой, сладки заєданя, парфеми и козметику.

Сладкосц, пах и зложени смак барз добри атрибути. У крижаню и пестованю , акцент ше кладзе на цукри, квашнїни и випарююци єдинєня, хтори злєпшую смак и пах узретей жемней ягоди. Естри, терпени и фурани то хемийни єдинєня хтори маю наймоцнєйшу вязу зоз смаком и пахом жемней ягоди, зоз 31 од даяких 360 випарююцих єдинєньох у значней корелациї з одвитуюцим смаком и пахом. У пестованю жемних ягодох за комерциялне тарґовище у ЗАД випарююци єдинєня, метил антранилат и ґама-декалактон, хтори наглашени у ароматичних лєсовох ягодох, окреме глєдани пре свойо „сладки и овоцово карактеристики ароми.

Ґенетика

Сучасни жемни ягоди су октоплоїдни (8 сети хромозомох). Секвенца ґеному жемней ягоди обявена 2019.року. У велїх наставних програмох биолоґиї початного уровня, жемни ягоди ше хаснує за демонстрованє екстракциї ДНК.

Алерґия

Даєдни людзе доживюю анафилактоїдну реакцию после конзумациї жемних ягодох. Найчастейша форма тей реакциї то орални алерґийни синдром, алє симптоми тиж так можу буц и поленска горучка або уключую дерматитис або покривнячу, а у чежких случайох можу направиц проблеми з диханьом.

Сорти жемних ягодох з билима плодами, хторим хиби Fra a1, можу буц опция за особи хтори трапи алерґия на жемни ягоди. Понеже им хиби протеїн нєобходни за нормалне дозреванє зоз синтезу антоцияну червених пиґментох, узрети бобки тих сортох нє почервеня. Кед дозрею, тоти сорти оставаю били, блядо жовти або златни и випатраю як нєузрети бобки. То ма тиж предносц у тим же су менєй прицагуюци за птици. Доступна сорта скоро без алерґену под меном софар.

У 2017. року шветова продукция жемних ягодох була 9,2 милиони тони, предводзена зоз НР Китай зоз 40% з того вкупного количества.

Ґалерия

Ягода
Ягода пререзана по поли
Жемна ягода
Дзива ягода
Ориєнтална ягода
Лєсова ягода зоз квитком (полуострово Пакри)
~~
Лїсце
Польо ягодох у Нємецкей
Ягоди ше обераю на полю и кладу до плїтких шкатулкох
Ягоди зоз шлаґом
Ягоди зоз чоколаду
Сладоляд зоз ягодами
Маджун (слатке) од ягодох

Вонкашнї вязи

Јагода. Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org, 29. новембар 2019.

Референци

↑ 1 Berry antioxidants: small fruits providing large benefits. Journal of the Science of Food and Agriculture. 94 (5): 825–33.
↑ Strawberry, The Maiden With Runners. Botgard.ucla.edu.
↑ 3 Welsh, Martin. Strawberries. Nvsuk.org.uk.
↑ 4 Esau, K. (1977). Anatomy of seed plants. John Wiley and Sons, New York. ISBN 0-471-24520-8.

[1] 1 Berry antioxidants: small fruits providing large benefits. Journal of the Science of Food and Agriculture. 94 (5): 825–33.

[2] Strawberry, The Maiden With Runners. Botgard.ucla.edu.

[3] 3 Welsh, Martin. Strawberries. Nvsuk.org.uk.

[4] 4 Esau, K. (1977). Anatomy of seed plants. John Wiley and Sons, New York. ISBN 0-471-24520-8.

[1]

[2]

[3]

[4]