Драга

Драга слово драга ма два значеня:

значенє 1. пасмо жеми намнєне за транспорт хторе повязує два дестинациї (серб. пут, горв. цеста). У найширшим смислу, драга то кажда поверхносц на хторей ше одвива транспорт. Спрам значеня за транспорт, драги ше дзеля на автодраги, швидки драги (експрес-драги), маґистрални драги, реґионални драги, локални драги, улїци у населєних местох и нєкатеґоризовани драги.

Финансованє драгох

Правенє и отримованє драгох у компетенциї державох (автодрага, швидка драга, маґистрална и реґионална драга), а локални драги спадаю до компетенциї општини у хторей ше находза. Правенє драгох можлїве и прейґ концесийох – кед правни субєкт у догварки з Владу держави достава право на вибудов и хаснованє драги.

Воженє по правим або по лївим боку

У Сербиї, як и у векшини европских жемох, вожи ше по правим боку. По лївим боку ше вожи у Анґлиї, Южней Африки, як и у єдним чишлє жемох Комонвелту.

Значенє 2. улїца:

Як це могло поднєсц тоту жену на драгу вируциц; Дала му його шмати, видриляла го на драгу.

Походзенє слова

всл. draha., поль. droga, укр. дорога. Общславянске слово, праслав. dorga

Фразеолоґия

Боса драга – нєасфалтована, нє камена драга: Од Рискаши ґу Керестуру, по асфалт у керестурским хотаре, боса драга ровна як манґель, диждж лєм кус падал, трактори ходзели по нєй, та ю уґажели.

крижна драга – место дзе ше два драги крижаю

на драже – 1. на улїци; 2. на путованю: Нє мог сом вам писац бо сом бул барз далєко на драже.

по драже – 1. по драги; 2. по улїци

прейґ драги – з другого боку драги: Кед нараз прейґ драги на малей капурки збачим хлапчика дас од пейцох рокох з длугу палїцу у рукох.

при драже – при драги: Чловек стал, мал пенєжи вельо и читал их при драже.

рушиц ше (пойсц, исц и под.) до драги – рушиц ше на драгу, на путованє: И пущел ше вон до тей далєкей драги.

свойов драгов (свойом драгом) пойсц: Пан староста ... ви нас по тераз претримали и нагосцели ... и ми пойдземе свойов драгов.

у драже 1. одсутни з дому, на путованю: Док вон будзе у драже, робота ма исц своїм шором; 2. идуци драгом: У драже стретали дзепоєдни єдинки...

цалом драгов – през цалу драгу: А йому цалом драгов тоти слова гурчали у ухох.

вивесц на драгу дакого – помогнуц дакому же би завжал место у дружтве

драга як на Гаржаньскей гори – подла, дирґаца драга (на паломнїцких путованьох до Маряюду у Мадярскей нашо паломнїки преходзели и по ткв. Гаршаньскей гори)

биц/збивац дакого з драги – уплївовац на дакого же би пременєл одлуку, же би ше оддумал од дачого цо уж почал робиц: Та кед надума дацо, та го нє збиєш з драги.

зисц з даким на єдну драгу – нє мочи ше з даким порадзиц, зложиц: Єст таких людзох з котрима нє мож лєгко на єдну драгу зисц.

зисц на праву драгу – найсц праву животну драгу: Чловек док жиє, вше може на праву драгу зисц.

преправиц/преправяц дакому драгу – оможлївиц, помогнуц дакому лєгчейше дацо посцигнуц: Маш даґдзе пойсц, алє ци нєзґодно, та перше пошлєш дакого да ци драгу преправи (т.є. да дакус напредок побешедує з даким и под.).

ставац дакому/дачому на драгу, стац дакому на драги - завадзац дакому, зоперац дакого же би дацо нє мог зробиц: Витримац мушиме гоч яки чежкосци ставаю на драгу нашого напредованя.

таки) як стара драга – знаходлїви, хтори шицко зна.

як з крижней драги (з крижних драгох) (позберац, назберац) – вшелїячини наприповедац: Позберала як з крижних драгох – шицко найгорше, ганьба повесц.

Литература

Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б.375-376.

Вонкашнї вязи

Листа жемох дзе ше трaнспорт одвива по лївим боку, як и историйна подлога того.

https://sr.wikipedia.org/sr-ec/ %D0%9F%D1%83%D1%82