Дириґент

Дириґент (лат. dirigio-управяц, франц. diriger-управяц, унапрямовац, водзиц) то музични предводнїк-руководитель ансамбла як цо то хор, оркестер, камерни оркестер, опера, и други форми у музики.^[1]

История

Вчасна форма дириґованя волала ше геирономия, применьованє рухох зоз руками же би ше индиковала мелодийска форма. Таки способ дириґованя практиковал ше углавним од штреднього вику. У церкви особа хтора указовала на важни музични часци, тримала у рукох палїчку, з хтору була наглашена єй значна улога. З оглядом же ритем у музики поставал вше вираженши, з палїчку ше почало махац горе-долу, и так функционовала як вчасна форма дириґентскей палїчки.

У 17. вику почало применьованє других помоцних средствох за означованє темпа и цек ритма. Зоз тей епохи мож видзиц на сликох скруцени папер до ролни, менши палїчки, та и сами руки. Велька, длугока палїчка за дириґованє ше престала хасновац перше у Паризу пре єдну нєзґоду хтора ше случела композиторови и дириґентови Жан-Батисти Лилийови. Док дириґовал єдну оперу. зоз палїчку ше повредзел.

У инструменталней музики тедишнього часу, єден з виводзачох найчастейше мал и улогу дириґента. То могол буц и „перши” виолониста у оркестри, хтори теди похасновал смик як дириґентску палїчку, лаутиста хтори би зоз „шию” инструмента направел рух у темпу и ритму музики. У тим чаше було звичайне дириґовац споза чембала, у дїлох хтори мали часц basso continuo мелодийскей линиї а кед ше виводзело опери, часто були анґажовани и по двоме дириґенти, клавириста за шпивачох а перши виолиниста за оркестер.

У вчасним 19. вику уведзене правило же достаточна лєм єдна особа хтора задлужена виключно за дириґованє. Оркестри у своїм составе мали вше вецей инструменти и палїчка постала вше важнєйша, прето же була баржей обачлївша од голих рукох лєбо скруценого паперу. Медзи першима значнима дириґентами були: Луис Шпор, Карл Мария фон Вебер, Луй-Антоан Жилиєн и Феликс Менделсон. Шицки вони були и композиторе. Менделсон бул познати як перши дириґент хтори похасновал дириґентску палїчку за означованє тактовей мири (розмири), то була иновация хтора ше применює и нєшка. Ганс фон Булов бул перши професийни дириґент хтори нє бул и композитор. ^[2]

Без огляду же були одредзени форми руководзеня зоз ґрупами музичарох ище у античней епохи, дириґованє постало самостойна професия хтора вимагала окремни схопносци и талант аж у другей половки 19. вика.

Гектор Берлиоз и Рихард Ваґнер тиж були дириґенти и значни авторе двох найстарших писаних есейох о теми дириґента. Гектор Берлиоз представя першого виртуозного дириґента. Рихард Ваґнер бул барз значни и одвичательни за формованє дириґентскей улоги як особи хтора вимага свою интерпретацию дїла хторе ше виводзи, а нє лєм же би особа през виводзенє композициї, ровнодушно одробела ускладзеносц дїла якe є компоноване.

Концом 20. вику, нюйоршски композитор Валтер Томпсон створел знаковни язик за компонованє на „живо”, познати як „звуковне мальованє” (soundpainting), а хторе ше применює як медий структуровней импровизациї. Хвильково ше тот язик состої зоз вецей як 750 розличних рухох (ґестох) хтори копозитор/дириґент хаснує як комуникацийни алат за индикацию типа интерпретациї хтори ше глєда од виводзача.^[3]

Технїка дириґованя

Дириґованє то средство директней комуникациї зоз музичарами виводзачами. Нє постоя абсолутни правила як правилно дириґовац. Постої широки розпон розличних стилох. Примарна одвичательносц дириґента то утвердзованє темпа, приказованє ясних рухох за початки композициї, ритмични розмири, тиж и слуханє и оформйованє звука ансамбла.

За дириґованє тиж нєобходне порозуменє основних елементох музичного виражованя, як цо то темпо, динамика, артикулация и схопносц ефектно пренєсц тоти елементи ансамблу. Способносц преношеня информацийох о ниянсох музичних фразох и виражайносцох прейґ рухох-ґестох тиж барз значне и хасновите. Рухи дирґованя можу буц „хореоґрафични” виразнєйши док ше дириґент пририхтує за виводзенє зоз нотного запису-партитури, а можу буц спонтани и мирнєйши.

Триманє дириґентскей палїчки характеристика по хторей ше векшина дириґентох розликую. Попри того же ше розвили велї стили, у дириґованю ше зявюю даєдни стандарни форми.

Постої нєписане правило же дириґенти оркестрох хасную дириґентски палїчки, тиж и кед оркестер виводзи дїла вєдно зоз хором. Кед дириґенти дириґую лєм хору а поготов а-капела, вец найчастейше то робя без дириґентскей палїчки, т. є. хасную лєм свойо руки.^[4]

Ритем и темпо

Музични ритмични мири (розмир) найчастейше дириґент указує з праву руку, зоз палїчку, лєбо без палїчки. Рука у воздуху кажди такт оформює з одредзену „форму” - рушанє хторе завиши од музичней мири у хторей ше дїло у тей хвильки виводзи, (напр. розмир 2/4 такт) означуюци кажду миру зоз пременку рушаня на долу та по рушанє на горе (2/4 такт = на долу 1 часц ↓ ↑ на горе 2 часц).

Кед темпо помали лєбо ше спомалшує, лєбо розмир подзелєни, дириґент вец укаже „подчасци” (под'мири). Дириґент то зроби зоз додаваньом каждей часци-мири „И” дупли рух у напряме на долу ↓/↓ и вец рушанє на горе ↑/↑ – алє зoз вельо меншим рухом руки.

Таки поступок ше при дириґованю применює кед ше зяви аґоґични знак rallentandо (теди дириґент тиж може применїц „под'часци”). Даєдни дириґенти хасую обидва руки за назначованє ритма, и теди лїва рука роби исто цо и права, без огляду же други думаю же таки поступок нєпотребни и заобиходза го, як нє барз добру праксу. Другу руку потребно хасновац за указованє „уходох” поєдиних инструментох лєбо секцийох, тиж за помоц за динамику, фразованє, виражайносц граня и за други музични елементи.^[5]

Динамика

Динамика ше назначує и указує на розлични способи, напр. з велькосцу розмаха руха: цо векши рух, звук гласнєйши. Менши рух-звук цихши. Пременки у динамики можу буц сиґнализовани з руку хтора ше нє хаснує за отримованє ритма: рух на горе (обично зоз дланю на горе) означує crescendo (поглашньованє); рух спрам долу (обично зоз дланю на долу-ґу патосу) означує diminuendo (спомалшованє). Пременка велькосци руха може резултовац нєжадани пременки тампа, прето же векши рухи вимагаю од ритма преход векшого простору у истим чаше. Аґоґичну чувствительносц дириґент сиґналузує оркестри, виводзачом зоз рухами рукох и ґестикулацию лїца, очох спрам свойого находзеня и музикалносци.

Динамика ше може крашнє усоглашовац зоз рижнима ґестами рукох-рухами: зоз указованьом дланї виводзачом, лєбо зоз нагинаньом на процивни бок од нїх, може назначиц зменшану моцносц звука итд. Же би ше прилагодзела ровновага рижних инструментох лєбо гласох, таки сиґнали можу буц унапрямени спрам одредзеней секциї инструментох, лєбо ґу даєдному виводзачови-инструменталистови.

Пред'знак за уход – початок граня

Назначованє „уход”, кед нови инструмент лєбо секция инструментох почина грац, муши ше зошицким точно указац хвильку кед надиходзи „таргнути” знак за початок, и теди шицки инструменталисти и шпиваче можу почац источашнє грац лєбо шпивац. То ше посцигує так же ше виводзаче порихтаю зоз повагу визуелного „ґеста” и визуелного контакту. Удихнуце дириґента, хторе ше може а и нє муши чуц, звичайни елемент технїки даваня „пред'знакох„ велїх дириґентох. Єдноставни контакт зоз очми, лєбо унапрямени погляд, дакеди може буц достаточни єдней секциї виводзачох, за источасне уходзенє-початок граня своєй часци у композициї. Звучнєйши музични виводзеня дакеди вимагаю од дириґента применьованє одвитуюцих виражайнєйших обдуманих дириґентских пред'знакох, же би виводзаче витворели емотивносц и енерґию.

Други музични елементи

Артикулация ше може назначиц зоз природним таргнуцом рукох, од краткого и оштрого за staccato , по длугоки и флуидни legato (вязано). Велї дириґенти меняю напруженє рукох: напнути мишици и тварди/одлучни рухи означую marcato, док опущени и мегки рухи прикладни за legato лєбо espressivo.

Фрази ше можу виражиц зоз широкима луками понад главу, лєбо и зоз мегкима рухами рукох, може и на предок лєбо з лївого на прави бок и процивно. Затримана нота часто ше означує зоз розширеним дланьом нагоре. Конєц лєбо попущованє ноти указує ше зоз кружним рухом, завераньом дланї лєбо рухом указуюцого пальца и пальцох форми щипаня. Одпущованю звичайно предходзи пририхтованє, а закончує ше зоз подполним претаргнуцом руха.

Дириґенти ше намагаю отримовац контакт зоз очми зоз ансамблом кельо ґод су у можлївосци порушуюци го. На тот способ звекшує цалосни диялоґ помедзи дириґента и виводзачох инструменталистох и шпивачох. Вираз лїца тиж може буц значни за демонстрованє характера музики, як и одшмельованє виводзача.^[6]

Професионални дириґенти ше школую на музичних академийох. После основних студийох уписую постдипломски студиї а кед здобуду достаточну праксу у дириґованю зоз професийнима ансамблами наставяю докторски студиї. За тих хтори жадаю викладац дириґованє як музични предмет потребни додатни акредитиви за таку професию. Здобуц дипломи постдипломских и докторских студийох дириґованя оможлївюю напредованє найвисших уметнїцких и педаґоґийних уровньох алє и даванє власного векшого музичного напруженя.

Руски дириґенти

Мрс Мирко Преґун (хтори здобул диплому оперного и оркестрового дириґента у Києве, Україна), Хор и оркестер Дома култури, Шпивацки хлопски, женски, дзивоцки ґрупи, оркестер муз.школи (ШОМО) у Кули и одзелєня у Р. Керестуре
Татиана Барна (Академия уметносци Н. Сад- Педаґоґийни оддїл), Школярски хор о.ш. Й. Й. Змай хор Розанов у Дюрдьове,
Мария Даґин (Холошняй) (Академия уметносци Н. Сад - Педаґоґийни оддїл), Шпивацка ґрупа и хор Розанов) у Дюрдьове
Лидия Пашо (Музична педаґоґия, Тернополь, Україна) школярски хор о.ш. Петро Кузмяк, Мишани хор Дома култури и Катедрали хор св. Миколая у Р. Керестуре
Саня Пап (Академия уметносци Н. Сад), Мишани хор КУД Карпати у Вербаше, Церковни мишани хор у Коцуре
Яким Сивч, (Висша педаґоґийна школа - оддїл музичне образованє), дзецински школярски хор и оркестер у ШОМО -Кула и оддзелєня у Р. Керестура, тиж о.ш. Петро Кузмяк оркестер Дома култури у Р. Керестуре
Маґдалена Горняк Колєсар, (ФМУ - Факултет музичней уметносци у Беоґрадзе, (школярски хор о.ш. Владимир Назор у Н. Садзе и дзецински хор у КУД Макисм Горки).

Дириґенти зоз музичним образованьом уровня штреднєй школи лєбо талантовани аматере, хтори допринєсли значносц зоз своїм дириґованьом и роботу зоз оркестром и хором, шпивацкима ґрупами у своїх штредкох дзе жию Руснаци (з конца 20-го и початку 21 вика).

Начишлєни и ансамбли зоз хторима дириґенти робели лєбо хторим були руководителє:

Юлиян Рамач-Чамо, Дзивоцки камерни хор Дома култури Р. Керестур, вецей Мишани шпивацки ґрупи, окреме Женска, Хлопска шпивацка ґрупа, Вельки оркестер Дома култури, Национални Руски оркестер,
Мирон Сивч, (школярски оркестер Шомо Кула, Оркестер Дома култури у Р. Керестуре, Национални Руски оркестер зоз хторим зняти композициї на ЦД),
Мирослав Пап - руководитель, Жанска и хлопска шпивацка ґрупа, Мали оркестер-бенд Н.Сад, Национални Руски оркестер,
Еуфемия Планкош - (учителька-руководитель) Мишана шпивацка ґрупа КУД Гавриїл Косельник у Кули, Женска вокална шпивацка ґрупа у Р. Керестуре,
о. Ириней Тимко, Церковни хор у Р.Керестуре, Катедрални хор св.Миколя у Р. Керестуре, длугорочно; Мишани хори Дома култури у Р. Керестуре, КУД Максим Горки у Н. Садзе, Хор у Прнявору
о. Онуфрий Тимко, Церковни хор у Вербаше
Яким Хома, Оркестер Дом култури Р. Керестур
Витомир Бодянєц (учитель), Мишани хор Дома култури Р. Керестур
Священїки о. Михайло Макай и о. Янко Колошняї (церковни хор),

Познати дириґенти у Сербиї и окруженю

Младен Яґушт
Станко Шепич
Владимир Краньчевич
Деян Савич
Предраґ Ґоста
Боян Судїч
Даринка Матич-Марович
Сузана Костич

Познати шветови диригенти:

Живи

Зубин Мехта
Кристофер Хоґвуд
Колин Дейвис
Чарлс Макерас
Роберт Спано
Даниєл Баренбоим (познати пияниста)
Владимир Ашкенази

Покойни

Узеир Хаджибейли (1885 - 1948)

Клаудио Абадо (1933 - 2014)

Вилхелм Фуртвенґлер (1886 - 1954)

Артуро Тосканини (1867 - 1957)

Бруно Валтер (1876 - 1962)

Ґеорґ Сел (1897. - 1970)

Ґеорґ Солти (1912. - 1997)

Херберт фон Караян (1908. - 1989)

Димитри Митропулос (1896. - 1960)

Карл Бом (1894. - 1981)

Карло Мария Дюлини (1914. - 2005)

Ференц Фриксай (1914. - 1963)

Леополд Стоковски (1882. - 1977)

Леонард Бернштайн (1918. - 1990)

Ото Клемпелер (1885. - 1973)

Роберт Шо (1916. - 1999)

Джон Барбироли (1899. - 1970)

Вонкашня вяза

Партитура мойого живота, Z. Mehta
Шта заправо ради дириґент rts.rs
Опис занимања Диригент]
Хор и Вельки оркестер Дома култури Р. Керестур, дириґент Мрс. Мирко Преґун, youtube.com

Референци

↑ Kennedy, Michael; Bourne Kennedy, Joyce (2007). "Conducting". Oxford Concise Dictionary of Music (Fifth ed.). Oxford University Press, Oxford. ISBN 9780199203833.
↑ Jump up to:a b Holden, Raymond (2003). "The technique of conducting". In Bowen, José Antonio (ed.). The Cambridge Companion to Conducting. Cambridge: Cambridge University Press. p. 3. ISBN 0-521-52791-0.
↑ Libbey, Theodore (2006). The NPR Listener's Encyclopedia of Classical Music, p. 44. Workman. ISBN 9780761120728.
↑ Galkin, Elliott W. (1988). A History of Orchestral Conducting: In Theory and Practice, p. 521. Pendragon. ISBN 9780918728470.
↑ Harold Farberman (1999-11-27) The Art of Conducting Technique: A New Perspective Alfred Music. ISBN 978-1-4574-6032-6.
↑ Вайнгартнер Ф. О дирижировании // Л. М.Гинзбург. Дирижёрское исполнительство: Практика. История. Эстетика. — М.: Музыка, 1975. — бок 165—18.

[1] Kennedy, Michael; Bourne Kennedy, Joyce (2007). "Conducting". Oxford Concise Dictionary of Music (Fifth ed.). Oxford University Press, Oxford. ISBN 9780199203833.

[2] Jump up to:a b Holden, Raymond (2003). "The technique of conducting". In Bowen, José Antonio (ed.). The Cambridge Companion to Conducting. Cambridge: Cambridge University Press. p. 3. ISBN 0-521-52791-0.

[3] Libbey, Theodore (2006). The NPR Listener's Encyclopedia of Classical Music, p. 44. Workman. ISBN 9780761120728.

[4] Galkin, Elliott W. (1988). A History of Orchestral Conducting: In Theory and Practice, p. 521. Pendragon. ISBN 9780918728470.

[5] Harold Farberman (1999-11-27) The Art of Conducting Technique: A New Perspective Alfred Music. ISBN 978-1-4574-6032-6.

[6] Вайнгартнер Ф. О дирижировании // Л. М.Гинзбург. Дирижёрское исполнительство: Практика. История. Эстетика. — М.: Музыка, 1975. — бок 165—18.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]