Глог
| Глог (ґалаґоня) | |
|---|---|
 | |
| Наукова класификация | |
| Домен | Eukaryota |
| Царство | Plantae |
| Кладус | Tracheophytes |
| Кладус | Angiospermae |
| Кладус | Eudicotidae |
| Кладус | Rosids |
| Ряд | Rosales |
| Фамилия | Rosaceae |
| Подфамилия | Malinae |
| Род | Crataegus Tourn. ex L. |
| Секциї | |
| Brevispinae | |
| Crataegus | |
| Coccineae | |
| Cuneatae | |
| Douglasia | |
| Hupehensis | |
| Macracanthae | |
| Sanguineae | |
Род глогох (лат. Crataegus) то комплексна ґрупа древох и черякох зоз фамилиї ружох (Rosaceae), нативна у умерених предїлох сиверней гемисфери, зродна роду мушмулох. Число описаних и верификованих файтох у роду коло 250, зоз чого векшина (коло 200) жиє на Неарктику, а коло 50 файти на Палеарктику. Глоги рошню на рижних местох.
Систематика и филоґения роду Crataegus
[ушориц | ушор жридло]История таксономиї роду полна зоз описами файтох и вариєтетох, при чим ше число файтох рушало од 20 штредком трицетих рокох 20. вику, по 1.500 лєм за Сиверну Америку на початку дзеведзешатих рокох истого вику.[1] Даєдни авторе таксономску ситуацию роду описую як „проблем Crataegus".
Чежке розгранїчованє файтох ше толкує зоз присутну и часту гибридизацию, голєм медзи файтами Палеарктика. Зявенє апомиксиї тиж частейше при евроазийних файтох.
Присутни даскельо алтернативни интраґенерични класификациї, зоз численима подґрупами, секциями и сериями (оп. таксономски катеґориї). Дикинсон и сотруднїки (2000) препознали 15 секциї и 35 сериї зоз коло 250 файтами.[2]
Род подзелєни до секцийох хтори далєй подзелєни до серийох.[3][4]
Таксономия
[ушориц | ушор жридло]Найпознатши файти зоз роду Crategus тоː Crategus monogyna, односно били глог и Crategus oxyacantha, червени глог.[5]
Опис
[ушориц | ушор жридло]Червени глог високи до 5 m, по хабитусу то розконарени черяк, оброснути з церньом. Фарба лупи стебла ше меня од желєней по цму кафову, так як черяк стареє. Лїсца маю длугоки конарчки, елипсасти су и маю три зубки. Квитки билкасти, позберани до главочкастого квета, и маю по 5 венчиково и по 5 погариково лїсточка. Период квитнуца од мая по юний. Плод то елипсаста червена бобка дияметра коло 10 mm на хторей ше находза погариково лїсточка, а ма по пар нашенька. Период дозреваня од септембра по октобер.
Били глог то древо високе по 8 m, оброснуте з церньом. Лїсточка, як и младнїки, маю по себе мохотки. Квитки билкасти, алє прашнїки червени, а gineceum одсутни. Тота файта глогу кус познєйше квитнє як червени глог. Плод ма лєм єдно нашенє.
Ареал розширеносци
[ушориц | ушор жридло]Рошнє у Европи. Мож го найсц по пажицох, гущавох, коло лєсох, на каменїстих горох.
Розшеванє и розмножованє
[ушориц | ушор жридло]Младнїки хтори рошню з кореня и тоти цо розвити зоз пупчох хтори вжати з лєса найчастейше ше пресадзую. Нашенє вимага стратификацию же би о рок, або два, могло виключкац.,[6] Злєпшанє ключкавосци посцигує ше зоз интензивним сушеньом нашеня на хижней температури, скотрей стратификациї.[7] Ридше ше калами на други файти.
Хаснованє
[ушориц | ушор жридло]Плод мож єсц и часто ше кладзе до дунцох, або ше з нього вари маджун, а виключкани младнїки и лїсца ше додаваю до єдлох.
Лїсца, квитки и плоди червеного и билого глогу (Crataegus monogyna) добре дїйствую на роботу шерца, знїжую умерено повисшени шерцов прицисок, а тиж и змирюю.[8]
Ґалерия
[ушориц | ушор жридло]_02.jpg)
_01.jpg)
Литература
[ушориц | ушор жридло]- Dickinson, T. A. 2000. Botany 307F – Families of Vascular Plants, Rosales – Rosaceae:
Вонкашнї вязи
[ушориц | ушор жридло]- Викифайти маю вецей информациї о статї Глог.
Crataegus Species – The Hawthorns at Plants For A Future Архивоване на сайту Wayback Machine (26. юний 2018)
Референци
[ушориц | ушор жридло]- ↑ Palmer E.J. (1925). „Synopsis of North American Crataegi”. Journal of the Arnold Arboretum. 6 (1–2): 5—128.
- ↑ Phipps, J.B., O'Kennon, R.J., Lance, R.W. (2003). Hawthorns and medlars. Royal Horticultural Society, Cambridge, U.K.
- ↑ Phipps, J.B.; Robertson, K.R.; Smith, P.G.; Rohrer, J.R. (1990) doi/pdfplus/10.1139/b90-288 „A checklist of the subfamily Maloideae (Rosaceae)”. Canadian Journal of Botany, 68 (10): 2209—2269, doi:10.1139/b90
- ↑ Phipps, J.B. (2015), „Crataegus”, Ур.: L. Brouillet; K. Gandhi; C.L. Howard; H. Jeude; R.W. Kiger; J.B. Phipps; A.C. Pryor; H.H. Schmidt; J.L. Strother; J.L. Zarucchi, Flora of North America North of Mexico, Volume 9: Magnoliophyta: Picramniaceae to Rosaceae, New York, Oxford: Oxford University Press, стр. 491—643, ISBN 978-0-19-534029-7
- ↑ Phipps, J.B. (2015), „Crataegus”, Ур.: L. Brouillet; K. Gandhi; C.L. Howard; H. Jeude; R.W. Kiger; J.B. Phipps; A.C. Pryor; H.H. Schmidt; J.L. Strother; J.L. Zarucchi, Flora of North America North of Mexico, Volume 9: Magnoliophyta: Picramniaceae to Rosaceae, New York, Oxford: Oxford University Press, стр. 491—643, ISBN 978-0-19-534029-7
- ↑ glog/ „Glog (Crataegus)”. Plantea (на язику: горватски).
- ↑ Bailey, L.H.; Bailey, E.Z.; the staff of the Liberty Hyde Bailey Hortorium. 1976. Hortus third: A concise dictionary of plants cultivated in the United States and Canada. Macmillan, New York.
- ↑ Bujarska-Borkowska, B. (2002) Breaking of seed dormancy, germination and seedling emergence of the common hawthorn (Crataegus monogyna Jacq.). Dendrobiology. 47(Supplement): 61–70.