Прейдз на змист

Гвиздаре

Материял зоз Википедиї
Мали Гвиздаре 1951. року
Мали Гвиздаре 1951. року

Гвиздаре (єд. гвиздар) – тоти цо на Крачун ходза по шпиваню зоз гвизду: То троме хлапци облєчени до билих, длугоких кошульох, на глави високи паперово шапки у рижних фарбох, на каждей бул вельки криж облїпени зоз златним папером. Вони представяли трох кральох хтори провадзели гвизду и ишли нащивиц народзеного Исуса Христа. Уходзели до обисцох бренкаюци зоз цинґаловом: А гвиздаре? У чистих билих кошульох, зоз шаблями у рукох, з краснима позлаценима шапками и вицифрованима гвиздами шпиваю по хижих кельо их гарло ноши...

Гвизда була округла, направена з паперу, нука була слика Христового рождества и швичка. Гвизда ше ношела опрез себе на палїци вертикално, а вицаговала ше и горизонтално напредок и поцаговала назад. Скорей даєдни ходзели по шпиваню з гвизду, а даєдни з бетлегемом. Гвизду ношели найвецей по троме...

Таки обичай бул медзи двома шветовима войнами: Гвиздаре зоз собу ношели симболично направени вертеп, уходзели до хижох окреме поприберани и нашминкани як пастире, царове, ангели и виводзели мали театрални слички. Зоз вертепом ходзели школяре висших класох а найчастейше нащивйовали валалску интелиґенцию, учительох, священїкох, тарґовцох, ґаздох, односно ходзели до тих обисцох чийо школяре участвовали у тим способе велїчаня Христового народзеня.

Литература

[ушориц | ушор жридло]
  • Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 254
  • Мирон Жирош БАЧВАНСКО-СРИМСКИ РУСНАЦИ ДОМА И У ШВЕЦЕ 1745—1991, II ТОМ, „Пестованє традициї и народнох обичайох: Крачун”, бок 200