Гамбар

Гамбар то обєкт у обисцу хтори служел за одкладанє жита або даякого другого зарна зоз хторим ше кармело статок. Гамбари були характеристични за польопривредни подруча и валалски ґаздовства.

Гамбар у руским обисцу

Ґаздовство хторе мало гамбар найчастейше го правело у преднїм дворе, алє локация углавним завишела од велькосци двора. Гамбар бул направени з дескох, закрити з билим черепом.

Стал на мурованих нєвисоких слупчкох з цеглох и бул дакус висше од жеми же би ше на даяки способ зопар приход чкодлївцох (мишох або даяких других животиньох - глодарох и инсектох). При дзверкох була або драбинка або ґарадичи з цеглох, по хторих ше вошло до гамбару. Випатрал як мала хижка. Нука бул попреградзовани з десками. У тих преградзеньох, такв. окнох стало зарно. Мал звичайно три окна, у хторих стала кукурица,овес, ярец або даяке друге зарно. Зарно ше (поготов кед мало влаги) мушело преруцовац з лопату же би достало вецей воздуху и на тот способ ше лєпше пресушовало. Обисца хтори нє мали гамбар, жито чували и пресушоли на пойдзе. Понеже пайта служела и як гамбар, та ридко хто мал и гамбар и пайту.

Историйне походзенє гамбара

Од давна ше жито одкладало у вельких количествох. Найстарши пренайдзени гамбари датирую зоз 9500. року п.н.е. и находза ше у населєних местох пред черепкарского неолиту и долїни Йордану. Таки гамбари ше находзели на местох медзи другима будинками.

Медзитим, починаюци од 8500. року п.н.е, премесцени су до хижох, а до 7500. року п.н.е. одкладанє ше одвивало у окремних просторийох. Перши гамбари були димензийох 3 зоз 3 метери и мали подзвигнути патоси хтори чували зарно од глодарох и инсектох и оможлївйовали циркулацию воздуху. После таких гамбарох, були познати гамбари у Мерґару и долїни Инду зоз 6000. року п.н.е.

Стари Єгиптянє мали звик барз длуго чувац зарно, же би го мали кед пришол нєродни або гладни рок. Понеже клима у Єгипту була барз суха, жито и други зарна ше могло чувац длугши час без траценя квалитету зарна. У восточней и юговосточней Азиї ше на подобни способ правело гамбари и чувало жито. Углавним то були направени нєвельки збудовани обєкти видзвигнути на слупчкох од жеми, дзе були змесцени зарна житаркох, насампредз жита.

Историйно патраци, зоз розвиваньом таких обєктох од 18-19. вику по нєшкайши часи то були зачатки нєшкайших силосох - обєктох дзе ше у вельких количествох чува жито.

Сучасни гамбари - силоси

Сучасне продукованє житаркох у велкьих количествох примушели чловечество правиц и хасновац вельки индустрийни челїчни гамбари - силоси за одкладанє житаркох на самим месце. Нєшка то вельки осуснєни механїзовани обєкти, поготов у розвитих державох, тих цо маю найвекшу продукцию житаркох (Русия, ЗАД и други).

У вельких силосох єст осучаснєна окремна технолоґия чуваня зарна, найбаржей пре контролу влаги. Зна ше же нове витлачене зарно ма векше количество влаги хторе може спричинїц плєшнєнїну, а теди почина ферментация и зогриванє хторе нєдобре уплївує на зарно. Ферментация,,губи” зарно и може спричинїц хемийни пременки пре хтори наставаю отровни микотоксини (то файта плєшнєнїни), прецо опдує квалитет жита.

У сучасних силосох, зарно ше звичайно нашвидко превитрує на самим месце або циркулує воздух през вонкашню опрему за сушенє зарна.

Литература

• Олена Папуґа, Руске обисце, Нови Сад, 2012, б. 41-43
• Словнїк руского народного язика II, Нови Сад, 2017, б. 324.
• Янко Барна, Так приповедали нашо дїдове, Нови Сад, 2022. бок 44
• Brown, William J. (2013). American Colossus: The Grain Elevator 1843 to 1943. Colossal Books. ISBN 978-0578012612.
• Hórreo: granary (Spain), in Encyclopedia of Vernacular Architecture of the World (Paul Oliver ed.), Vol.1, Theories and Principles, pp. 713-714: "Not until the 13th century, in the 'Cantigas' of Alfonso X, was there confirmation of buildings that were morphologically similar to the basic Galician hórreos."
• Rickman, G., (1971): Roman Granaries and store buildings. Cambridge.
• Grain Elevator Conference”. Urban Design Project. State University of New York at Buffalo. Архивирано из оригинала 4. 3. 2016. г. Приступљено 22. 11. 2013.]

Вонкашня вяза

• Amarilis, Dragana. „ambar - srpski rečnik porekla i značenja reči i izraza”. Dragana Amarilis (на язику: анґ.). Приступљено 18. 7. 2019.
• Pierre-Etienne Will and R. Bin Wong (2020). Nourish the people: The state civilian granary system in China, 1650–1850. University of Michigan Press..
• International Silo Association
• Beedle, Peggy Lee. " "Silos: an agricultural success story", University of Wisconsin-Extension: 2001, G3660-4.