Гадваб

Ґалетка гадвабней буби (зблїзка).

Гадваб природна текстилна нїтка хтору ше достава зоз ґалетки гадвабней буби (Bombux mori). Походзи зоз Китаю и даскельо вики була главни адут китайских династийох. Гадваб причина розвою велькей тарґовецкей драги хтора наволана Драга гадвабу и так допринєсла и швидшому розвиваню медзисобно одалєних цивилизацийох преґ черанки науково-технолоґийних досцигнуцох обидвох цивилизацийох (папер, компас, барут, астрономия, механїка, календар итд.).

Тайна гадвабу

Початки продукованя гадвабу датирую од 6.000 до 3000. п.н.е. Пре вельку вредносц, Китайци под гроженьом смертельней кари чували тайну гадвабу. Гречески филозофове думали же гадваб рошнє на древе. Продукованє гадвабу на Заходзе оможлївене аж 552. р. нашей ери, кед двоме несториянски монахи прешверцовали ваїчка гадвабней буби византийскому царови Юстиниянови до Царгороду. Тото подняце их могло коштац глави, а удало ше им так же ваїчка скрили до бамбусових палїчкох.

Характеристики гадвабу

Гадвабни нїтки рижних фарбох.

Хемийни состав сирового гадвабу завиши од файти гадвабней буби, покарми, клими и других условийох пестованя. Гадваб одпорни на векшину минералних квашнїнох, окрем на сумпорну квашнїну. Пожовкнє под уплївом зною, бо швидко и барз добре упива зной. Стаємни є на дїйства микроорґанизмох – печарочкох и бактерийох хтори спричинюю моцне знїщоване целулозних нїткох, та ше го хаснує за виробок посцелїни.

Гадваб як текстилна нїтка ма барз добри и здрави квалитети. Барз є приємни за скору, оддзелює горучаву або звишок влаги, ма барз вельку нацагуюцу твардосц (у истих димензийох моцнєйши є од челїку, хаснує ше при суперсонїчних авионох, ґуми при професийним бицґлизме итд.), ма вельку розцагуюцосц (коло 20-25%), чисти гадваб чежко запалїви, изолатор є и здрави материял прето же є антиалерґик.

Нєматериялне шветове нашлїдство

Продукованє гадвабу укоренєне у виковней традициї Велькей драги гадвабу. У Азербейджанє представя вираз културного идентитету и символ дружтвеней когезиї, прето же тарґовина зоз гадвабом допринєсла чераню културох и наукових спознаньох у держави и у окруженю.

Продукция

Вицагнути гадвабни нїтки зоз ґалеткох.

Схопносц пестованя ягодовей гадвабней буби и оддзельованє нїткох зоз ґалетки стара даскельо тисячи роки и зачувала ше скоро нєпременєна по терашнї днї. Традицийна продукция гадвабу за тканє заснована на стараню о гадвабних бубох през їх цали животни циклус. Почина зоз пестованьом стеблох ягоди хтори даваю лїсце за покарму гадвабних бубох и їх продукованю ваїчкох.

Оплодзени ваїчка ягодовей гадвабней буби охабя ше у инкубаторе, а после 2 до 3 дньох зоз нїх ше вилєгую мали гушенїци (длугоки коло 2 милиметри) хтори ше такой кармя зоз швижим ягодовим лїсцом. Барз су ґаладни, поєдза вельке количество лїсца и о 30 до 35 днї нарошню до 80-90 милиметри. Кед гушенїца досцигнє подполни рост, зоз двох отворох на глави почина вилучовац двойнїсту фоброїнску нїтку окруцену зоз бильчком (sericin). Зоз правилним рушаньом глави у форми осмици, гушенїца ше обвива зоз тоту нїтку и так твори ґалетку. Серицин, хтори твори коло 25% маси, при тим ма улогу лїпкадла та злїпює два фоброїнски нїтки до єдней моцней нїтки хтора ше на воздуху стварднє. Так настава компактна ґалетка, у хторей ше у штернац дньох гушенїца преображи до мотиля. У природним животним циклусу розвити мотиль виходїи зоз ґалетки и репродукцийни циклус почина ознова, док ше при пестованю мотилї забива же би при виходу нє знїчтожели гадвабну нїтку.

Воцагованє и суканє нїткох зоз ґалеткох.

Нїтки ше накруци зоз ґалеткох, предзе до гадвабних нїткох, чисци и фарби. Нїтки ше потим хаснує за виробок розличних ремеселнїцких продуктох, як цо то платна, тепихи, керпари, плахитки, партки и фиронґи. Гадвабни продукти високо почитовани у шицких дружтвених и културних пасмох, а людзе их хасную за окремни нагоди як цо то винчаня, хованя и фамелийни сходи.

Традицийна продукция гадвабу ше находзи на УНЕСКО-ей Репрезентативней лїстини нєматериялного шветового нашлїдства чловечества як заєднїцки елемент нєматериялного културного нашлїдства у Авґанистану, Азербейджану, Ирану, Таджикистану, Туркменистану, Турскей и Узбекистану од 2022. року.

Литература

• Norwich, John (1988), Byzantium: The Early Centuries, стр. 265

Вонкашнї вязи

• Пут свиле sr.wikipedia.org
• Текст о свили на страни „Магазина о Кини“ ChinaINFO
• ,,Политика