Вишня

Вишня
Наукова класификация
Царство	Plantae
Кладус	Tracheopytes
Кладус	Angiospermae
Кладус	Eudicotidae
Кладус	Rosids
Ряд	Rosales
Фамилия	а: Rosaceae
Род	Prunus
Под род	P. subg. Cerasus
Файта	P. cerasus
Биномне мено
	Prunus cerasus
	L.

Вишня (Prunus cerasus) то файта древа хтора припада скритонашенькаром, а назва походзи зоз єй плодох (хтори ше хаснує у людским костираню як овоц). Припада фамилиї Rosaceae, роду Prunus (як и мандуля, брескиня, шлївка, кайса), а подроду Cerasus. Природни ареал облапя векшу часц Европи и югозаходну Азию.^[1]

Вишня ше хова (пестує на сучасних плантажох) и єй плоди ше хаснує за правенє сокох, маджунох, компотох, лєбо ше змарзнута чува за правенє рижних лакоткох. Попри того, зоз вишньох ше прави и палєнка.

Походзенє, значенє и розширеносц

Иснує думанє же вишню провадзи черешня, а походзенє єй зоз Малей Азиї, хтора на початку нашей ери прейґ Греческей и старого Рима пренєшена до Европи. Плоди дзивей вишнї чловек хасновал за костиранє, ище док вона дзиво росла. Нєт точни податки же од кеди ше пестує и хова у нашей жеми.

Вишня ше добре прилагодзує у скоро шицких еколоґийних условийох, та є прето барз розширена. Попри того, вчас и часто дава плоди.

Нє нападаю ю хороти и други чкодлївци. Плоди ше хаснує швижи, змарзнути, за сок, маджун, сирупи, желеи.

Найвекши продукователь вишнї Русия, у хторей по структури овоцарства вишня забера друге место, такой после яблука. Тиж так ше у ЗАД, Французкей, Нємецкей, Анґлиї и других жемох Европи придава велька значносц пестованю вишнї. За єй плоди заинтересованосц велька у цалим швеце, прето же вишня квалитетна овоц. Вельке количество вишньох ше змарза и пре вивоз. Плод даєдних файтох як цо керешка мож хасновац швижу за єдзенє.

Место вишнї у систематизациї рошлїнох

У систематизациї рошлїнох вишня забера шлїдуюце место:

Оддзелєнє:	Angiospermae^[1]
Класа:	Dicotyledonae^[2]
Подкласа:	Rosidae (ружи)
Надряд:	Rosanae (ружи)
Ряд:	Rosales (ружи)
Фамилия:	Rosaceae (ружи)
Подфамилия:	Prunoideae^[3]
Род:	Prunus L.
Подрод:	Cerasus Pers.
Секција:	Eucerasus Koehne
Врста:	Prunus cerasus L. = Cerasus vulgaris (обична вишна)

Дзиви файти вишнї

♦ Обична вишня

♦ Степска вишня

♦ Восточноамерицка писковита вишня

♦ Пустиньска - китайса вишня

Морфолоґийно-физиолоґийни прикмети

Култивовани файти вишнї жию 20-30 роки, розвиваю корень хтори плїтки, под жему, а на глїбини од 20 до 50 цм находзи ше найвекша маса кореньовей системи. Коруна звичайно округла и ма вельо конарчки хтори ше часто зогинаю по жем. Родне древо вишнї подобне як и при черешнї. Найвецей єст квитки концом априла и у маю. Даєдни файти приноша плоди на длугших єднорочних конарчкох, док други на кратким родним древу. Вишня квитнє после черешнї и менєй страда од ярнїх мразох. Квитки як и черешньово - двополни и состоя ше зоз 5 погарових и корунових лїсточкох, єдного тлучка и вельо прашнїкох.

Квитнуце, опращковйованє и оплодзованє

У наших еколоґийних условийох пупча хтори буду квитнуц формую ше од другей половки юния по штредок юлия. Вишня почина квитнуц после брескинї и черешнї, а то ше у наших климатских условийох случує звичайно штредком априла. У поглядзе опращковйованя, односно оплодзованя, шицки файти вишнї можу буц:

♦ самооплодзуюци (напр. рекселе и облачинска),

♦ часточно самооплодзуюци (чачански рубин) и

♦ безплодни (керешка).

За амарели характеристичне же су углавним безплодни. Найчисленши файти вишнї безплодни и за їх пестованє нєобходни файти опращковачох. Лєм самооплодзуюци файти мож пестовац як єднобочни, чисти саднїци. Квет вишнї хермафродитни (подполни). Вишня ентомофилна рошлїна, а медоносна пчола єй найзначнєйши инсект опрашовач. При крижаним оплодзованю и самооплодни файти лєпше родза. Плод зреє од 35 по 60 днї после квитнуца.

Защита од хоротох и чкодлївцох

У одношеню на други овоцово файти, вишнї менєй нападаю хороти и чкодлївци, та заш лєм, єст роки кед даяки паразити и чкодлївци принєшу чкоди.

Пейц найвекши продукователє вишньох 2014. року
Держава	Продукция (у тонох)	Надпомнуце
Турска	445.556
ЗАД	329.852
Иран	172.000
Шпания	118.220
Италия	110.766
Вєдно	2.245.826	[А]
Без симбола = урядови податок, П = ФАО (Орґанизация зєдинєних нацийох за поживу и польопривреду, прецена), А = урядови, полуурядови податки або прецена.^[4]

Еколоґийни условия за пестованє вишнї

Дзекуюци тому же през жиму длуго и стабилно мирує, вишня може поднєсц жимски мрази и до -40°С. Квитки одпорнєйши на познєйши ярнї мрази як черешня. Добре ше пестує и у аридних реонох зоз рочним количествох паданьох коло 400 mm (кед су правилно розподзелєни). Розвива ше и приноши плоди и кед є на надморсекй висини вецей як 700 m. Вишня рошнє вшадзи, окрем у векших углїбенших долїнох, дзе нє дую витри. Найвецей єй одвитую схили брегох и умерена влажносц жеми.