Вибрато, спомалшени приказ рушаня пальцох на струниВибрато на ґитари
Вибрато то музична технїка хтору мож похасновац у интерпретациївокалней и инструменталней музики. У вокалней музики препознава ше як порядна и пулсуюца пременка у висини гласа тона, а у инструменталней як технїка граня з лїву руку дзе музичар, нє дзвигаюци палєц зоз струни, помали го, мегко, кива-гойса и так твори вибрируюци звук тона. Характерую го шлїдуюци фактори: швидкосц вибрированя (швидкосц тона горе-долу), интервал тона и модулация интензитету.
Вибрато, наволани и тремоло, на електричней ґитари ручка хтора спущує або подзвигує струни же би ше достал вибрато.
Виводзенє вибрата и тремола ше дакеди применюю єдно за другим и дефиную ше як одвоєни и окремни ефекти. Вибрато у музичним нотним запису тирваца и константна варияция обсягу фреквенциї з акцентом на ноти и спрам ноти як фудаменту. Тремоло дочасова и претаргуюца варияция амплитуди гласносци тона.
Попри того, виводзенє вибрато дакеди ше наволує тремоло, як цо случай при назви за хаснованє ручки „тремоло арм” на целу електричней ґитари, хтори може настац як резултат хаснованя и твори ефектни резултат тремола (опатриц фотоґрафию на правим боку).
З помоцу електронскей манипулациї (з даяким другим технїчним обробком тонского сиґнала), лєбо убудову такв. вибрата каналох до змоцньовача на ґитари у пракси музичар-шпивач, або сам музични инструмент, без тих помагачох чежко може посцигнуц совершене виводзенє вибрата або тремола. Часта замена поняца дзе ше ефект вибрато дакеди спатра и наволує тремоло, як цо случай при хаснованю на целу електричней ґитари, хтора може настац як резултат хаснованя технїчней справи хтора твори ефектни резултат тремола (послухац и опатриц знїмок на правим боку).
Глас природни людски вибрато хтори настава спонтано (природно, алє зоз вежбу) а состої ше зоз вокалного формата (обсяг) (часц спектра тона як резултат резонанциї) и периодичней пременки фреквенциї и амплитуди трепереня гласнїци.[1]Технїчна применка и наставанє вибрата у шпиваню ище нє у подполносци потолкована: єдноставно, вивесц вибрато зоз гарла то физиолоґийни тремор хтори продукує антаґностични гласнїк у гарлє, лєбо вибрато настава зоз шпиваньом з помоцу дияфраґми хтора тиж твори „красни вибрато”.
Вибрато зоз меншима пременками константно присутни у музики, а дакеди ше на смикових и дуйних инструментох хаснує и нароком як стилска фиґура. За розлику од даєдних нєвибрируюцих звукох, як дзвон, за вибрато ше оправдано дума же є живи звук и прето ше окреме хаснує у класичней музики. У музичней пракси з рижнима формами пременки тона звичайно ше надополнює з тремолом, чийо розгранїченє тих блїзких феноменох чежко розликовац.
У тих прикладох приказана подобносц тих двох ефектох тона:
Приклад класичного вибрата (фреквенцийна модулация) од 6Hz
Приклад класичногo тремола (моделируюца амплитуда) од 6Hz
Приклад преклопйованя вибрата и тремола медзи двома тонами од 500 и 506Hz
На флаути ше виводзенє вибрата хаснує ридко и селективно, на даскельо способи: [2]
1. Вибрато зоз дияфраґми
2. Вибрато зоз гарла музичара
3. Пулсируюце трепеценє з пальцом на рубцу єдней дзирки на штреднєй часци циви флаути, з цильом же би ше нєподполно заварло дзирку (Флатементация - технїка граня барокней музики на флаути, хтора ше применює як перформанс у музики за флаути, алє и других дуйних инструментох, окреме у Французкей).
Вибрато на виолини4. На струнових инструментох вибрато ше виводзи зоз рухом пальца „напредок-назадок” по струни инструмента.
У симфонийскей музики и смикових оркестрох вибрато у композициї двацетих рокох 20. вику правел вельки проблеми и познатим композитором як цо Стравински и Шенберґ. Вони и виражели неґативане становиско спрам цалей проблематики. Од дзеведзешатих рокох постоя упутства у хторих ше суґерує на правилнєйше гранє вибрата.[3]
На орґульох вибрато ше виводзи з применьованьом реґистрох на инструменту, теди ше постояци звук интонує двогласно, а гласи иншаки у висини фреквенциї.
Иснує думанє же италиянски майстрове хтори правели орґулї зоз 16. вику, мали найвиродостонєйши ефект вибрата и приблїжели го ґу фарби и варияциї людского гласа.
Greta Moens-Haenen, “Vibrato.” Grove Dictionary of Musical Instruments. Oxford University Press, 2015.
Nair, Garyth. Voice, Tradition and Technology: A State-of-the-Art Studio. San Diego, Calif: Singular Pub, 1999.
William Vennard, Singing: The Mechanism and the Technic. rev. ed., greatly enlarged ed. New York: Fischer, 1967. 203; Sundberg, “Aspects of Vocal Vibrato”. 59.; Nair. Voice, Tradition and Technology. 180.
