Бундава
| Бундава | |
|---|---|
 | |
| Наукова класификация | |
| Царство | Plantae |
| Дивизия | Magnoliophyta |
| Класа | Magnoliopsida |
| Ряд | Cucurbitales |
| Фамилия | Cucurbitaceae |
| Род | Cucurbita |
| Файта | C. pepo |
| Биномне мено | |
| Cucurbita pepo | |
| L. | |
Бундава (лат. Cucurbita pepo, серб. бундева, тиква або лудаја, мисирача, дулек; рсй. ты́ква обыкнове́нная, укр. гарбу́з звича́йний, поль. dynia zwyczajna), єднорочна цагаца рошлїна з фамилиї бундавох (Cucurbitaceae),[1] чийо ше вельки плоди хаснує и у чловековим костираню, алє и як покарму за животинї, окреме швинї. Бундавово маґочки ше хаснує у фитотерапиї, козметики и ґастрономиї. Окрем бундави, до фамилиї Cucurbitaceae спада и друга желєнява хтору ше хаснує за каждодньову чловекову поживу, як цо ґереґи и огурки.
Опис
[ушориц | ушор жридло]Бундава єднорочна цагаца рошлїна з конарчками хтори закрити з оштрима шерсцами. Стебло може буц длугоке и 10 метери, грубе коло 10 милиметери. Лїсца маю длугоки конарчки, вельки, пейцперсценьово и оброснути з оштрима шерсцами. Квитки вельки, єднополни, жовти. Хлопски квитки поєдинєчни або их єст вецей у пазухох лїсцох, а женски осамени. Конарчок квитку нєбарз преширени под женскима квитками. Венчиково лїсточка зроснути до половки.
Плод велька бобка, лабдастей, тамбурковей або цилиндричней форми, жовтей, билей або помаранчецовей фарби, з гладку, благо ребрасту лупу. Нукашньосц бундави интензивно жовтей по помаранчецову фарбу. Грубе коритко ма нашенє (маґочки) и пулпу. Даєдни сорти з подобним випатрунком виведзени зоз файти Cucurbita maxima. Специфични жимски сорти походза од других файтох, укључуюци и Cucurbita argyrosperma и Cucurbita moschata, хтори ше тиж волаю бундави. Плод традиционалней бундави (Cucurbita pepo) звичайно чежки медзи 2,7 и 8,2 кили, док плод векших сортох (Cucurbita maxima) поряднє досцигує чежину и вецей як 34 кили.
Розширеносц
[ушориц | ушор жридло]
Трима ше же бундава по походзеню з Америки, а натурализована є по цалим швеце. Рошлїна приходзи з Мексика, а дзекуюци Шпанцом, пренєшєна є до Европи. Єдна з файтох бундави походзи з Индиї,[2] док ше на подручу Европи найбаржей розширела округла бундава хтора приходзи з Америки. Найстарши бундавово маґочки походза з периоду медзи 7.000 и 5.500 роками пред нову еру. Бундави ше садзи по заградох и по польох, часто як медзишаце у кукурици.
Хаснованє
[ушориц | ушор жридло]Пулпа (месо) плоду и маґочки ше є. Пулпа богата з воду, влакнами, протеїнами и витаминами и хаснує ше за єдзенє, найчастейше термично обробена.
Маґочки богати з масним олєйом, протеїнами и минералами и є ше их (куса) пукани, як лакотка або за доставанє олєю зоз жимним цадзеньом.
Бундавов олєй червенкастей фарби, квалитетни, лєгко претровлїви.
Маґочки и олєй ше применює у фитотерапиї при бениґней гиперплазиї простати.
Хаснованє у прешлосци
[ушориц | ушор жридло]♦ Дакеди жени у старей Греческей и Риме правели помаду з тлучених бундавових маґочкох и маслинового олєю и хасновали ю за допатранє скори и одстраньованє пегох на твари.
♦ У штреднїм вику паломнїки ношели за пасом судзинку з бундави, место чутори.
♦ Бундава як судзина за воду привязана за длугшу палїцу и коритка пришити на плащ и калап були знак за особи цо мали лепру, а у штреднїм вику блукали по Европи глєдаюци вилїченє.
♦ Бундави (рижних формох) пред вельо роками були похасновани, и за правенє рижних музичних инстурментох. Найчастейше ше теди бундави хасновани за удерни инструменти, або у комбинациї зоз инструемнтами хтори мали рижни висини тонох (напр. примитивни кслилофон и под.)
Бундава при Руснацох
[ушориц | ушор жридло]
Руснаци тиж и садза и дзечнє готовя єдла з бундави як напр. рейтеши з бундаву, житна пита з бундаву, ґоргелї, печена у фалатох у руским пецу за брилу або у рерни, варена у млєку порезана на коцочки, пироги з печену поджамену бундаву, алє садза и такв. швиньски або кравски бундави хтори ше як покарму дава животиньом.
При других народох
[ушориц | ушор жридло]
Бундавова пита – традиционална часц єдла подзековносци у Канади и ЗАД. Бундавово пити ше звичайно прави з рижних файтох жимских бундавох. У Америки традиция повирезовац бундави як лампиони за украс коло забавного обряду Ноци босоркох. Медзитим, на заходним Балканє, бундаву ше насампредз хаснує за пити, мачанки, печени и варени єдла, соки и джеми, а популарне пукац посолєни маґочки.
Лїковитосц
[ушориц | ушор жридло]По поживней вредносци и диєтетскей важносци, бундава водзаца медзи желєняву.[3][4]Ма шейсц раз вецей витамини як яблука и червена цвиклочка, богата є з витамином А, ма и витамини Ц, Е и ґрупу витаминох Б, як и желєза. Пулпа (месо) ма окреме сладки смак, цо найбаржей виражене кед ше ю упече.[5]
Значенє и хаснованє
[ушориц | ушор жридло]Глава бундaви - символ Ноци босорки
У жемох анґлийского бешедного подруча, бундава єден од симболох Ноци босоркох. За таку применку нукашньосц бундави ше повинїма (маґочки и млязґа) и нука ше кладзе швичка, лампаш або друге жридло шветлосци, а од вонка ше повирезує лїцо.
Квитки обичней бундеви пчоли подмирюю зоз поленом и нектаром, а лученє нектару ше одвива и по горуцей, сухей вхвилї. Продукция меду досцигує коло 30 кґ по гектару. Жовти мед ше швидко кристализує.[6]
Класификация
[ушориц | ушор жридло]У зависносци од хаснованя, обични бундави ше дзеля до 3 групох:
♦ Декоративни, (як „бависка“), бундави ориґиналних формох, велькосци и фарбох. Садза ше коло оградох по хторих ше цагаю и коло мурох.
♦ Покармово файти – вельки су и меснати добри за покарму животиньох
♦ Пожива за костиранє людзох – Столни файти.
Нєможлїве направиц строгу розлику медзи заднї два ґрупи, пре идентични столни файти, поготов кед родза у векших количествох. Теди ше можу похасновац и за покарму, док други можу заменїц столну файту кед же маю окремни смак.
Ґалерия
[ушориц | ушор жридло]-
Бундави -
Квиток бундави. -
Декоративни бундавки рижних велькосцох и фарбох. -
Бундава помаранчецовей фарби. -
Маґочки у пререзаней пулпи (месу) бундави. -
Бундавово маґочки (Семено)
Литература
[ушориц | ушор жридло]- Jančić Radiša, Stojanović Danilo. Ekonomska botanika, korisne biljke i njihovi proizvodi. 1. izd. Beograd: Zavod za udžbenike, 2008. 396 str., ilustr. ISBN 978-86-17-15000-4.
Вонкашня вяза
[ушориц | ушор жридло]- Зашто бундеву треба чешће уврстити у јеловник www.rts.rs
- Bundeva agroklub.rs
- BUNDEVA - VITAMINSKA BOMBA Youtube.com
Референци
[ушориц | ушор жридло]- ↑ Тыква // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона</nowiki> : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- ↑ FAOSTAT Gateway. Дата обращения: 1 февраля 2014. Архивировано 25 января 2016 года
- ↑ Bundeva kao zdrava hrana i lek
- ↑ Лекарственные свойства сельскохозяйственных растений / Под ред. Борисова М. И.. — М.: Урожай, 1974. — С. 50.
- ↑ Jednostavna bundeva puna vitamina doktor.rs
- ↑ Абрикосов Х. Н. и др. Тыква // Словарь-справочник пчеловода / Сост. Федосов Н. Ф.. — М.: Сельхозгиз, 1955. — С. 370.