Африцка любичица
| Африцка любичица | |
|---|---|
 | |
| Saintpaulia ionantha | |
| Наукова класификация | |
| Домен | Eukaryota |
| Царство | Plantae |
| (нєранґоване) | Angiosperms |
| (нєранґоване) | Eudicots |
| (нєранґоване) | Asterids |
| Ряд | Lamiales |
| Фамелия | Gesneriaceae |
| Род | Saintpaulia, H.Wendl. |
| Файти | |
| Saintpaulia goetzeana | |
| Saintpaulia inconspicua | |
| Saintpaulia ionantha | |
| Saintpaulia pusilla | |
| Saintpaulia shumensis | |
| Saintpaulia teitensis | |
Африцка любичица (лат. Saintpaulia ionantha, серб. афричка љубичица, горв. аfrička ljubica, češ. аfrická fialka, рсй. сенпо́лия) род зоз 6–20 файтами лїсцастих вецейрочних квитнуцих рошлїнох з фамилиї Gesneriaceae. Трима ше же є прародитель за вецей як 1000 вариєтети. Їх природни бивальнїк Танзания и сушедна юговосточна обласц Кениї у восточней тропскей Африки. Африцку любичицу ше типично пестує як украсну рошлїну и трима ше ю у хижи.
Опис рошлїни
[ушориц | ушор жридло]Тота рошлїна нє ма стебло. Лїсца виходза директно зоз жеми, округлїсти су, мохоткави и юшковити. Рубец лїсца дакус зубкасти и лєгко ше ламе. Фарба му цможелєна з лїца, а зоз спаку целовкаста. Лїсца формую розету.
Квитки
[ушориц | ушор жридло]Зоз штредку розети виходза квитково конарчки длугоки од 7-12 центи. Квитково ґиризди зложени зоз 5-6 квиткох, хтори позберани до метолки. Фарба, як и форма квитку, розлична. Квиток може буц били, целови, белави, лилови итд. Вон може буц празни и полни. Африцка любичица квитнє цали рок, та ше ю прето трима за окремну файту квеца у черепчку.
Розмножованє
[ушориц | ушор жридло]Найчастейша форма розмножованя африцкей любичици з отаргнутима лїсцами, гоч ше ю часто розмножує и з дзелєньом розети. З лїсца ше розмножує так же ше лїсточко, вєдно з конарчком хтори ма 1,5-2 центи, захпа до писку, односно до мишанїни тресету и писку, на глїбину 1,5 цент. Пелцери ше нє кладзе директни на слунко, алє им треба обезпечиц досц шветла, звекшану релативну влажносц воздуху и умерену влажносц субстрату. Пелцери ше ожилкую за коло єден мешац. Млади рошлїни ше домерковано садзи до черепчка и чува у умерено цеплей просториї. Спочатку пелцери треба поряднє залївац и чувац од директней слунковей шветлосци.
Розмножованє африцкей любичици з дзелєньом розети ше нє так часто применює, прето же ше на тот способ достава менше число нових рошлїнох.
Допатранє
[ушориц | ушор жридло]Африцки любичици ше залїва з одстату воду, при чим треба водзиц рахунку же би ше нє змочели лїсца. Кед ше лїсца змоча и кед ше рошлїну трима на директней слунковей шветлосци, приходзи до правеня шпляхох на лїсцох, та вец рошлїна траци од естетскей вредносци. Найбаржей єй одвитує температура од 18-25°Ц. Понеже квитнє през цали рок, найчастейши є украс на облаку.
Вонкашнї вязи
[ушориц | ушор жридло]- Afrička ljubičica, на сербским язику, sr.wikipedia.org, 29. новембер 2016.
- Afrička ljubičica, вебсайт Прованса Декор, provansadekor.rs
- Afrička ljubičica (Saintpaulia ionantha), njega i održavanje, вебсайт pjantina.com