Аколь

Аколь (ґен. аклю мн. аклї) од мадяр. akol(y), мадяре превжали слово од панонских Славянох около, укр.диял. окiл а значи ,,место оградзене зоз колїками"
Аколь то место дзе зоз слупами и дручакми оградзене место за крави през лєто (серб. тор). У составе, у кругу аклю на салашу, звичайно була и сламяна шопа. Могло ше аколь и сламяну шопу видзиц и по обисцох у заднїм дворе кед було надосц простору направиц шопу. Така „отворена шопа” була зоз сламу прикрита и под ню були привязани крави (звичайно вноци).

На жеми под сламяну шопу на єдней часци була розпрестарта слама, а з часом и ґаженьом по тей слами, слама ше претваряла до гною. През дзень крави були одвязани и рушали ше шлєбодно по аклю, а тота сламяна шопа найчастейше служела же би кравом през лєто нє було барз горуцо у завартим хлїве.
Литература
[ушориц | ушор жридло]• Словнїк руского народного язика А-Н бок 28. ( 2017. Нови Сад)