Абревиятура (музика)

Абревиятура (ит. abbreviatura анґл. abbreviation) ^[1] походзи зоз латинского язика (abbreviation - скраценє), Абревиятура значи нотни скраценя хтори ше хасную у музики же би ше заобишло преписованє истих нотох, истей ґрупи нотох, цалих тактох лєбо ознова писало цали часци даєдней композициї хтори треба повториц.

Хасновитосц абревиятури

Абревиятури ^[2] у нотним писаню музичарови вецейнїсто помагаю:

шпорую час (нє муши ше два раз исти нотни текст писац),

шпорує ше простор (прето же ше нє нотира два раз исте),

олєгчує писанє (слово лєбо вираз кратши, ма лєм даскельо букви), нє потребно исти текст даякей ознаки два раз написац),

визуално поєдноставює нотни текст (читательови и виводзачови).

Найчастейши абревиятури и помоцни знаки

Абревиятури (скраценя) зоз помоцнима знаками оможлївюю преглядносц нотного тексту и кратше означованє.^[3]

Найчастейши абревиятури-скраценя и знаки

♦ Знак за повторйованє (репетиция)

♦ Прима и секондa волта

♦ D. C. (Da capo)

♦ D. C. al segno (Da capo al segno)

♦ D. C. al fine (Da capo al Fine)

♦ D. C. al Coda (Da capo al Coda)

♦ Знак за коду-(законченє)

♦ Знак за сеньо (Segno)

♦ D. S. (Dal Segno)

♦ D. S. al Coda (Dal segno al Coda)

♦ D. S. al Fine (Dal segno al Fine)

♦ Simile (знак за исти нотни повторйованя у тактох) * (долу приклад)

♦ 8va (транспонованє за октаву, лєбо за два октви)

♦ bis (у нотним контексту повториц означени ноти лєбо ґрупу нотох)

♦ Attacca (нєподзивано наставиц без паузи, надовязац ше на шлїдуюцу часц)

♦ Ad libitum/ Аd lib, або лєм A.l. (шлєбоднєйше по жаданю )

♦ знаки за нотни прикраски - а) мордент б)Трилер прикраска

♦ VI-DE (серб. VIdi-DEо) (oзначени часци хтори треба вихабиц у композициї)

* Simile нотни и звукови приклад за повторйованє истих нотних вредносцох у такту:

$\relative c'' << { \override Score.TimeSignature #'stencil = ##f } \new staff { c2:8^\markup { Written: } <e c g>: | c1:16 | \time 2/4 f,2:32 | \time 4/4 f4:8 a:8 c:16 f:16 | b,8:16 d:16 b:16 g:16 a:32 b:32 c:32 d:32 \bar "|." } \new staff { c8^\markup { Played: } c c c <e c g> <e c g> <e c g> <e c g> | c16 c c c c c c c c c c c c c c c | f,32 f f f f f f f f f f f f f f f | f8 f a a c16 c c c f f f f | b, b d d b b g g a32 a a a b b b b c c c c d d d d } >>$

Вонкашня вяза

Радивој Лазић, Основи теорије музике.

Референци

↑ Мarko Tajcević, Osnovna teorija muzike.pdf
↑ This article incorporates text from a publication now in the, ed. (1900) London: Macmillan_Publishers
↑ Абревиатура в музыке

[1] Мarko Tajcević, Osnovna teorija muzike.pdf

[2] This article incorporates text from a publication now in the, ed. (1900) London: Macmillan_Publishers

[3] Абревиатура в музыке

[1]

[2]

[3]